Юні музеєзнавці відвідали очевидця голодомору

    22 листопада  шкільна громада Таврійської школи №7 (директор Лілія Грішагіна) вшанувала пам’ять жертв Голодоморів 1921-22 років, 1932-33 років та 1946-47 років.

    Учні та вчителі зібрались в музеї  історії міста Таврійськ на урок-реквієм, присвячений пам’яті жертв  Голодоморів. Учасники шкільного  гуртка «Юних музеєзнавців» під керівництвом  вчителя історії та директора музею  Наталі Малинової розповіли їм про трагічні події в історії України. В своїй розповіда вони використовували відеоматеріали, документи, спогади очевидців.

    Одним з таких очевидців є мешканка Таврійська Марія Григорівна Мезенцева. Після заходу в музеї юні музеєзнавці відвідали її. Вони принесли жінці невеликі гостинці – хліб, печиво, сир. Але Марія Григорівна ледь доторкнулася до них – все віддала своїм гостям.

    Життя цієї сильної жінки дивовижне. На її долю випали всі випробовування, що переніс український народ. Вона народилась в рік першого голоду – в 1921-у. Ледве вижила, бо в виснаженої молодої матері не було молока. Та Бог допоміг, запроваджена політика НЕПу швидко дала змогу нагодувати величезну Радянську країну.  Дівчинка піднялась, в родині з’явились ще сестричка і братик. Та їх дитинство  було недовгим, бо настали голодні 1932-33-й роки, і батьки віддавали дітям останній шматок, намагаючись врятувати від голоду. Мама швидко знесилилась і померла.  Трьох дітей підіймати довелось одному батьку.

    Замайоріла Марійчина юність, та її обірвала війна. Німецькі посіпаки відправили Марійку разом з іншими ж українськими дівчатами й хлопцями до  концентраційного табору Брайтенау, що у місті Кассель. Від виснаження й смерті її врятував  військовополонений Михайло, який  потім став їй вірним чоловіком. Після звільнення з концтабору  і повернення на Батьківщину, Марія Григорівна знову пережила  голод 1946-47-х років. Голодною смертю помер батько та сестра, брат не повернувся з війни. Відрадою була родина – чоловік Михайло, донька і син. Та не судилось  щасливо дожити до старості, померли донька і чоловік.

    Тепер Марія Григорівна мешкає сама, навідується син, онуки, соціальні робітники. Не забувають літню жінку і юні музеєзнавці. Вітають її на свята, просто заходять провідати й розрадити. Марія Григорівна дуже рада, що її не забуває молодь. Ось вона яка – жінка-епоха.

     

    © 2020 Таврійська міська рада
    Адреса: 74900, Україна, Херсонська обл.,
    м.Таврійськ , вул. І.Франка, 29
    Робочий телефон: (05549) 7-33-81
    Факс: (05549) 7-42-14
    E-mail: tavrivikonkom@i.ua