Історія Таврійського краю в дослідженнях юних музеєзнавців

     

    28 лютого  відбулося  підведення підсумків, презентація робіт і нагородження переможців міського етапу Всеукраїнської  експедиції  «Моя Батьківщина – Україна» та краєзнавчого конкурсу «Українська революція: уроки та перспективи». Про це повідомила керівник музею історії міста Таврійськ і вчитель історії Таврійської школи №7 Наталя Малинова.

    Активну участь в конкурсах прийняли учні школи №7 (директор Лілія Грішагіна) – учасники гуртка «Школа юних музеєзнавців», які займаються в музеї з Наталею Анатолієвною.

    Грамотою за ІІ місце в міському  етапі Всеукраїнської  експедиції  «Моя Батьківщина – Україна» в номінації  «Із попелу забуття» були нагороджені  учениці 8-Б класу Марія і Людмила Лісовські та Марина Дорошенко.

     Свою роботу «Кохання, що перемагає смерть...» дівчата  присвятили висвітленню долі мешканки м. Таврійська  Марії Григорівни Мезенцевої, яка в роки ІІ Світової війни  пройшла через пекло нацистського  концтабору «Брайтенау», де зустріла кохання всього свого життя – майбутнього чоловіка Михайла Тихоновича Мезенцева. Почуття кохання, що виникло між виснаженими  непосильною роботою бранцями, зміцнило їх душевно і дало сили для боротьби за життя.

    У 1945-му році, коли зі Сходу і Заходу сили антигітлерівської коаліції звільняли Європу від коричневої чуми нацизму, гітлерівці  намагались знищити сліди  своїх злочинів перед людством: розстрілювали і  спалювали ув'язнених в концентраційних таборах. Молоді люди наважились  на втечу, розуміючи, яка жорстока смерть їх чекає. Два тижні до визволення американськими військами міста Касселя, де знаходився концтабір «Брайтенау», вони переховувались в  підземеллях середньовічного монастиря, який нацисти перетворили на концтабір. Потім був шлях на Батьківщину.

    Молоді люди приїхали на новобудову Каховської ГЕС, одні з перших отримали житло на території сучасного Таврійська, і тут пройшло  все їх трудове життя.

    Історію свого життя Марія Григорівна Мезенцева розповіла юним музеєзнавцям, які неодноразово відвідували мужню жінку. Вражені дівчатка вирішили, що історія її життя й кохання, яке перемогло смерть, дало сили  й надихнуло на боротьбу за життя, має стати прикладом для сучасного покоління.

    Грамотою за І місце в номінації  «Пошуково-дослідницька робота» –«Українська революція: 100 років  надії і боротьби» в міському краєзнавчому конкурсі «Українська революція: уроки та перспективи» була нагороджена учениця 11-А класу сьомої школи – член гуртка юних музеєзнавців  Катерина Данильчук. Свою роботу вона присвятила дослідженню революційних подій в нашому краї в період 1917-1920-х років.

    На той час на території нашого краю  існували невеликі поселення Веселі Судаки, хутори Терни, Луговий, на території сучасної Нової Каховки  – село Ключове. Волосним містечком була Каховка. Наша територія входила до Дніпровського повіту Таврійської губернії. Губернським містом був Сімферополь. Вивчаючи  події столітньої давнини, Катерина Данильчук в своїй роботі використала  матеріали каховського історичного музею  і провела історичні паралелі з сьогоденням.

    В грудні 1918 року в житті каховчан сталася важлива подія. Рішенням Дніпровської повітової управи Каховка отримала статус міста, і пройшли перші вибори міського голови. Ним став купець Іван Брускін. Незважаючи на складні часи і невизначеність, місцева рада відновлювала  життя  Каховщини. Була створена міліція, запрацювали магазини, підприємства, відкрились нові  майстерні з виготовлення віконних рам та дверей. Розпочали роботу школи, бібліотека, було створено і відкрито дитячий садок, затверджено проект міського підземного водостоку. Так громада міста та навколишніх сіл виживала у  важкі   часи  непевності і  безвладдя.  Майже щоденно  наїздили  численні загони банд Дорошенка, Бутенка, Мантулая. Кожна грабувала  населення, причиняла збитки. Це так набридло мешканцям, що коли до міста в черговий раз  підійшов загін  верблюжої  дивізії М. Григор’єва, на захист стали всі, хто  міг тримати зброю, і не пустили  бандитів до  міста.

    Революційні події принесли  важкі  випробовування  для  мешканців нашого  краю. Ще була і окупація Денікінськими  військами з  червні  1919 року  по січень 1920 року, і кровопролитні  бої на  Каховському  плацдармі, що розгорілися з 7 серпня  по 28 жовтня 1920 року з білогвардійською армією Петра Врангеля. Мешканці нашого краю  мужньо витримали всі  випробовування і  довели, що громадянське  суспільство, яке керується перш за все інтересами людей,  здатне  мудро і виважено  вирішувати всі проблеми.

    Дівчина зробила  висновок, що історія – це не події  далекої  давнини. Це той досвід, на якому  треба  вчитись у  прогресивних держав, що змогли досягти високих соціальних стандартів не шляхом  революцій , а шляхом виважених рішень нагальних проблем людей.   Історичні події  проростають у сьогоднішній день і повинні  заставити задуматись тих, хто сьогодні  вирішує долі українців.

    Випускниця зазначила, що дуже позитивним для  України є реформа  децентралізації  управління. Територіальні громади отримують більше  можливостей для вирішення питань на місцевому рівні. Мають змогу переймати  успішний досвід господарювання у своїй державі та інших країн, розпоряджатися заробленими на місцевому рівні  коштами, слідуючи спільним інтересам, облаштовувати  життя своєї громади об’єктами сучасної інфраструктури. Вона зробила  висновок,  що не революції  сприяють прогресу, а  виважені, поступальні  рішення , що сприяють стабільному і прогресивному  розвитку країни. Члени комісії високо оцінили її роботу.

     

    © 2021 Таврійська міська рада
    Адреса: 74900, Україна, Херсонська обл.,
    м.Таврійськ , вул. І.Франка, 29
    Робочий телефон: (05549) 7-33-81
    Факс: (05549) 7-42-14
    E-mail: tavrivikonkom@i.ua