2 березня Таврійськ святкує свій 36-й день народження

    2 березня  відзначається знаменна  для  Таврійської  громади   дата:  36-та річниця, як  на карті   України з’явилось юне  місто,  одне з  наймолодших  в Україні і в Європі – Таврійськ.

     Указом Президії Верховної Ради Української РСР його засновали 2 березня 1983 року на  основі  чотирьох мікрорайонів: селища Плодове, селища  Залізничників, Східне, БМУ-5.

    Його створення  пов’язано зі спорудженням Каховської ГЕС, м. Нова Каховка  та Північно-кримського  каналу і зрошувальних  систем  південних регіонів України та Криму.  

    Як розповідав Олександр Олексійович  Чаплига, який в далекому 1983  році    був головою  виконавчого  комітету  Новокаховської  міської  ради народних  депутатів і брав безпосередню участь в народженні  Таврійська, рішення про створення  нового  міста народилось в дуже  напружений  час. В кінці 70-х –на початку 80-х років в Новій Каховці  здавали  в експлуатацію  до 50-ти тисяч  квадратних  метрів  облаштованого житла, будували  багато соціально-культурних  об’єктів.

    Могутній розвиток отримала  і Східна зона, що знаходилась за  Північно-кримським каналом. Тут реконструювався м'ясокомбінат, комбінат хлібопродуктів, нарощувала  об'єми виробництва маслосирбаза, процвітало рефрижераторне  депо і річковий порт, розвивався приватний сектор. На території БМУ-5, в селищах Залізничників, Східному і  Плодовому проживало більше 10-ти тисяч чоловік.

    Але було дві проблеми – з вводом нового житла тут наростали соціально-побутові проблеми, тому необхідно було розвивати інфраструктуру, а також виникла проблема знайти   кошти  для забезпечення життєдіяльності більше як  10 тисяч населення окремим розділом бюджету.

    Тоді у голови  виконавчого  комітету   Новокаховської  міської  ради народних  депутатів Олександра Олексійовича  Чаплиги і з'явилась ідея  створити  нове місто.

    2 березня 1983 року  вийшов Указ Президії Верховної  Ради Української Радянської   Соціалістичної  республіки , що оголошував : «Президія  Верховної Ради УРСР  постановила: присвоїти населеному пункту  Херсонської області  найменування  Таврійськ, міську раду  іменувати  Таврійською...»

    Хто ж дав  новому місту ім'я Таврійськ?

     В одному інтерв’ю Олександр Олексійович Чаплига згадував, що всі необхідні  документи  для створення нового  міста готував  секретар  міського виконавчого  комітету  Валерій Степанович Глушков. Його ж попросили   придумати  ім'я новому місту, щоб однаково  звучало на українській і на  російській  мові. Валерій Степанович  думав недовго.

    Назва «Таврійськ» одразу  сподобалась всім. Адже  воно і справді  знаходиться у самому  серці   Таврії – на лівому березі Дніпра в 80-ти кілометрах від обласного центру Херсон.

    Таврійськ займає територію в 2 379.2 га.

    По данним відділу реєстрації Таврійського міськвиконкому на 1 січня 2019 року на території Таврійської міської ради проживає 12 033 чоловік. В місті Таврійськ налічується 11 029 осіб, в селищі Плодове – 1 004.

    Якщо розглядати національний склад населення міста, то за даними останнього перепису в Україні  48% таврійчан – це українці, 47% – росіяни, решта 5% – інші національності.

    Яким же було місто на той  далекий 1983-й рік ?

    В інтерв’ю  газеті « Таврійський час» до 20-річчя Таврійська Тетяна  Володимирівна Гончарова згадувала: «До  моменту  заснування міста не було  асфальту на вулицях, після дощу без гумових чобіт з дому було неможливо  вийти,  відсутня була газифікація,  не вистачало магазинів, гостро стояла проблема навколишнього середовища».

    Архівні документи свідчать, що довгий час на  території БМУ-5 утримували черговий трактор, щоб витягати з багнюки машини.

    23  квітня 1983 року  в новоствореному  місті   перша  пара вступила в шлюб і відсвяткувала весілля. Першою нареченою Таврійська  стала Грабовецька  Ольга  Анатоліївна. А  в неділю 24 квітня 1983 року молодята   пішли   на перші   вибори до Таврійської  міської  Ради.

    29 квітня 1983 року на першій сесії міської ради було визначено повноваження 75-ти депутатів та обрано виконавчий комітет в складі 9-ти осіб.

    Почесну місію  підняти державний прапор  біля будівлі   міського виконавчого  комітету  було надано  депутатам  міської ради Богдановій Людмилі Петрівні, Касьяненку  Миколі Антоновичу, Ступіній Людмилі Василівні.

    Першим головою Таврійського виконавчого комітету став Василь Васильович Мартинов, який до цього  працював на посаді  головного інженера  Новокаховського річкового порту. Дуже відповідальна і порядна людина. Він працював самовіддано, майже без вихідних, і зробив для таврійчан дуже  багато.

    Секретарем міського виконавчого комітету  було призначено Тетяну Володимирівну Гончарову.

    Депутатами  перших  скликань були Гончарова Тетяна Володимирівна , Холодова Світлана Василівна, Ільїн Ігор Іванович, Танасійчук Юрій Юрійович, Івченко  Анатолій Павлович, Трунов Сергій Іванович, Свиденко  Володимир Антонович.

    Депутатами  Таврійської міської ради різних скликань  та членами  виконкому були Заря Лідія Григорівна, Нестерович Віктор Йосипович., Мезенцев  Микола Васильович , Щербина Василь Миколайович та інші.

    На жаль, пішли з життя багато представників депутатського корпусу Таврійська  перших скликань. Це –  Голови Таврійської міської ради Мартинов Василь Васильович, Пархоменко Артур Андрійович, Лисенко Анатолій  Анатолійович, секретар ради Фесенко   Олександр Васильович та багато з тих, хто стояли  біля  витоків  утворення  та становлення  Таврійська.  

    Нелегко довелось працювати першому апарату Таврійського виконкому. Та справи йшли на лад завдяки сильному першому складу новоствореної міської Ради і  допомозі  керівників підприємств:

    – директора управління Північно-Кримського каналу Ігоря Івановича   Ільїна,

    – директорів автотранспортних підприємств В. В. Давиденко і Валерія Вікторовича Ліфінцева,

    – начальника річкового порту Леоніда Михайловича Новосьолова,

    – начальника рефдепо Василя Миколайовича Постила,

    – директора маслосирбази Людмили  Петрівни Богданової.

    Із новостворених одинадцяти постійних комісій міської ради особливо плідно працювали комісії з охорони здоров'я, з  роботи транспорту, з організації громадського харчування та торгівлі, які очолювали Світлана Василівна Пуделко (Холодова), заступник директора АТП №2100 Микола Петрович  Ткаченко, начальник дистанції колії Одеської залізниці Борис Олексійович Яхно.

    І сьогодні  мешканці Таврійська з теплотою згадують роботу  депутатської групи під керівництвом Івана Максимовича Гайдаманчука, на той час головного лікаря залізничної лікарні.

    Взагалі, про перший склад міської ради можна сказати, що вони працювали в умовах максимально наближених до населення міста та його проблем. Перші  сесії, засідання постійних депутатських комісій проводились на виїзді на тому чи іншому підприємстві, поки депутати своїми силами, на суботниках не облаштували актову залу в приміщенні виконавчого комітету.

    Як  в родині так і в місті добробут та порядок залежить від дбайливого  господаря.

    Перший голова Таврійської міської ради Мартинов Василь Васильович керував містом  11років, перетворивши його на  самодостатнє і затишне. Люди почали  пишатися своїм  молодим  містом. У Таврійську  почалось бурхливе житлове будівництво і розвивалась соціальна інфраструктура міста. Почали асфальтувати  вулиці,  було побудовано  здано в експлуатацію каналізаційний колектор.

    Згадуючи   Василя Васильовича Мартинова колеги зазначають, що це була дуже порядна , обов'язкова людина . Для нього головним в житті була робота.

    Кожен із  послідуючих очільників  міста Таврійська  вибудовували його сучасні образи.

    Артур Андрійович Пархоменко очолював Таврійськ з 15 липня 1994 року до  7 квітня 1995 року. При його головуванні було започатковано газифікацію нашого міста.

    Лисенко  Анатолій Анатолійович- очолював місто з 13 вересня 1995року по 14 квітня 1998 року. Майбутнє Таврійська він бачив як самостійної територіально-адміністративної одиниці. В  місті почалися створюватися всі необхідні служби. У 1996 році було затверджено герб  м. Таврійська. Автором ескізу Герба, а потім у 2001році і прапора  міста Таврійська був Теленик Олег Валентинович. Почато процес вступу Таврійська   до Асоціації міст України.

    Плюйко Микола Павлович був очільником міста з 14 квітня 1998-по 9 квітня 2002 року. За його сприяння в травні 1998 року було створено спортивний клуб «Таврійськ», який функціонує і по теперішній час. З липня 1999 року почала виходити  міська газета «Таврійський час». Було відкрито дитячу школу мистецтв та в 2000 році затверджено Статут територіальної громади міста.  

    Рудич Олександр Володимирович очолював місто з 9 вересня 2002  по квітень 2006 року. При його головуванні було проведено газифікацію навчальних закладів і садочків міста. На баланс територіальної громади міста приймалися новозбудовані газопроводи та опалювальні системи. Розвивалася газифікація приватного сектора.  

    З 7  квітня 2006 року місто очолює Микола Іванович Різак. 

    Головний сенс своєї діяльності він   вбачає в турботі про мешканців громади міста.  Як дбайливий господар значну увагу він приділяє створенню комфортних умов проживання таврійчан. Величезна робота проведена у сфері благоустрою: відновлено вуличне освітлення міста, ведуться роботи по  ремонту доріг, озелененню та створенню нових паркових зон. Окрасою міста став меморіал Слави по вул. 40 років Перемоги, оновлений міський Будинок культури. В даний час Микола Іванович всі зусилля та можливості – свої, як міського голови, і міської громади направляє на відновлення медичного комплексу залізничної лікарні та створення в Таврійську міського центру первинної медико-санітарної допомоги.

    В’їзди в місто зі східної та західної сторін вінчають стели. Встановлено на  постамент  паровоз, що став візитівкою  Таврійська, як міста залізничників. Гордістю таврійчан  став облагороджений  парк в мікрорайоні «Східний» з облаштованими дитячими майданчиками, ошатними алеями і  елегантним  освітленням. З метою оздоровлення мешканців міста встановлено сучасні тренажери на площі біля міського Будинку культури.

    Європейський вибір держави  диктує , що місто повинно  крокувати  вперед разом з часом і створювати європейські умови життя для своїх мешканців.  Тому в  Таврійську осучаснено систему функціонування міського  водоканалу, яка повністю комп’ютеризована і працює в автоматичному режимі, насоси італійського виробництва забезпечують  якісне і цілодобове водопостачання.

    Визначальними в діяльності діючого Міського Голови є турбота про духовні першоджерела підростаючого покоління таврійчан, виховання патріотів своєї держави. Для збереження трудової слави і  передачі  досвіду поколіннь у місті  відкрито музей. Відремонтовано і оснащено найсучаснішим обладнанням  глядацьку залу Будинку культури, привітно відкрило двері для  ветеранів і людей  похилого віку прекрасне, відремонтоване приміщення  Ради ветеранів.

    Розроблено проект  Генерального плану міста, що дає нові перспективи для його розвитку і перетворення Таврійська в  центр об’єднаної територіальної  громади.

    Успіх  керівника  залежить від однодумців і  професійності  команди , яка підтримує та допомагає втілювати  в життя його провідні   ідеї.

    Багато  років віддали роботі  у Таврійському  виконавчому   комітеті досвідчені провідні  спеціалісти, вірні патріоти міста Миронов  Олег Вікторович,  Олійник Іван Васильович, Фесенко Олександр Васильович, Гончарова Тетяна  Володимирівна, Черепіхіна Валентина Дмитрівна, Клименко Марія Михайлівна , Гарська Валентина Павлівна, Глушакова Людмила Олександрівна.

    Продовжують працювати  в  команді Таврійського  виконавчого комітету  досвідчені  фахівці, що сьогодні  забезпечують  напружений життєвий ритм  міста  – Марчук Леонід Володимирович, Левченко Наталя Володимирівна, Єрохіна Валентина Анатоліївна, Сніцар Тамара Петрівна, Лазор Натта Рафаїлівна, Юхимук  Віра Володимирівна.

    Швидко переймає  досвід старших спеціалістів і молоде покоління на чолі з секретарем міської ради Хахалевим Андрієм Миколайовичем. Більшість з них народились, зростали  і навчались  у Таврійських школах, тому щиро вболівають за розвиток рідного міста.

    Через місто проходять  стратегічні  зв’язки  сполучення: залізнична  станція Каховка ( діє з 10. 02.1952 року), важлива автомагістраль  Одеса-Мелітополь- Новоазовськ, Каховський  річковий  порт (діє з 1961 р.).

    Природними багатствами  міста є  води  Каховського  водосховища, що  використовуються для  зрошення земель і водопостачання  Херсонської  області, та артезіанські  води для водопостачання  міста.

    У місті   функціонує   близько 20-ти  підприємств: Залізнична станція Каховка  Одеської  залізниці, Публічне акціонерне  товариство « Новокаховський  річковий  порт», Вагонне  депо станції Каховка (ВЧД-12), Каховська рефрежираторна вагонна дільниця ДПУДЦЗРП «УКРРЕФТРАНС», Державне підприємство «Одеська залізниця «Каховська дистанція колії» (ПЧ-16), Оборотне локомотивне депо,  Каховське міжрайонне управління водного  господарства,  Управління Північно-Кримського  каналу, ПАТ « Новокаховський  комбінат хлібопродуктів», зерновий  термінал «Таврос»,  Каховська Гідро-меліоративна експедиція, ПАТ «Новокаховський  завод плавлених  сирів» та інші.

    Місто має  дві загальноосвітні  школи, два дошкільні навчальні  заклади, поліклініку, ФАП в с. Плодове, спеціалізований реабілітаційний центр (Таврійський навчально-реабілітаційний центр Херсонської обласної ради), Будинок культури,  дитячу школу  мистецтв.

     Зонами відпочинку на  березі  Каховського  водосховища громадян є  база «Локомотив»  та спортивно-оздоровча  база « Славутич».

    Важливу роль для  майбутнього міста  і  країни  відіграють навчальні  заклади.  Адже  вони  виховують  майбутніх громадян  нашої  держави.

    Загальноосвітня  школа  №5

    Найпершим  освітнім  закладом  у місті   стала  загальноосвітня  школа №5. Історія  цієї  школи  почалась у далекому  1953-му  році, коли для  дітей  працівників залізничників було відкрито  семирічну школу № 72 Сталінської залізної дороги. Першим директором була призначена  Ісаєва  Марія Іванівна.

    У березні 1961-го року  школу було передано  в підпорядкування  відділу  освіти  м. Нова Каховка і реорганізовано у  восьмирічну школу №5.

     У 1993-му році  школа набула статусу загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №5. 

    З 16 червня 2001 року по січень 2012-го року школа була  об’єднана з дитячим садочком № 54 і реорганізована  у навчально-виховний комплекс « Дошкільний заклад – загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів №5».

    З 2012 року заклад функціонує як  загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

    Директорами закладу в різні часи були :
    Ісаєва Марія Іванівна
    Бориско Іван Петрович
    Глухов Борис Меркитович
    Насонов Микола Єфимович
    Савченко Іван Спірідонович
    Халін Григорій Сергійович
    Донець Іван Петрович
    Синельников Семен Борисович
    Родіна Людмила Олександрівна

    З 1985 року школу очолює Нестерович Віктор Йосипович – вчитель і керівник з багаторічним досвідом, «Відмінник  освіти України».

    Провідна ідея школи – створення   позитивного  навчально-виховного  середовища  життєдіяльності, ефективного  розвитку   компетентної  особистості. З 1995 року в закладі   діє самодіяльна дитяча  організація «Козачата», де діти  вивчають і продовжують  козацькі  звичаї  та  традиції.

    На базі школи працювали експериментальні  майданчики обласного рівня: 

    1995-2000 рр. – експеримент «Блочно-семестрово-залікова система навчання»

    2001-2005 рр.– розвиток і саморозвиток особистості в умовах  звичайної середньої школи»

    2002-2008 рр.– «Розвиток мислення учнів в умовах інтегрованого навчання» (впровадження курсу  «Довкілля»)

    2005-2008 рр.– пілотна школа МОН України з питання « Громадянська освіта».

    Загальноосвітня школа  №7

    Загальноосвітня  школа №7 веде відлік своєї історії  з лютого  1967-го року. Відповідно до  рішення  виконкому  Новокаховської міської Ради  від 1 лютого 1967-го року за № 38 в селищі Східне  виділено земельну  ділянку  для будівництва  середньої школи . 20 грудня 1969 року  школа відкрила  свої  двері для   школярів. Навчальний процес  розпочався під  керівництвом  Хмельницького Олександра  Дмитровича та його  заступників  Любимової Тамари Миколаївни і Городньої Ірини Павлівни. Школа  прийняла 750  учнів. Працювало в ній 32 вчителя.

    З 1982 по 1984  роки школою керувала  Холодова Світлана  Василівна.

     З 1984-го по 2012 рік  школу очолював Мезенцев  Микола  Васильович.

    У 2001 році рішенням сесії Таврійського міського міськвиконкому під керівництвом  Плюйка Миколи Павловича ЗОШ №7 реорганізовано в Навчально-виховний комплекс «Дошкільний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7». З цього року учні  перших класів школи розпочинали навчання  в стінах дитячого садочку «Джерельце», який очолювала й зараз очолює  Зоря Лідія Григорівна.

    З 2012  року школа функціонує як  загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7.

    З серпня  2012-го року школою керує  Грішагіна Лілія Володимирівна.

    Заклад приймав і приймає участь в освітніх програмах «Крок за кроком» в початковій школі, Всеукраїнському проекті по впровадженню  Гуманної педагогіки.

    Заклад  пишається, що випускниками школи є: Іванько  Олександр – кандидат медичних  наук, Бебешко  Сергій – заслужений  майстер спорту, чемпіон ХХV  олімпійських ігор в Барселоні 1990 року з гандболу; Фролков Олексій – майстер  спорту, призер першості СРСР з гандболу; Баранова Мадонна – призер України 2002 року з тейкван-до; Сушко Тарас – Чемпіон  України з боксу.

    Дошкільний навчальний  заклад ясла-садочок « Дзвіночок»

    У лютому 1975-го року в яслах-садку №54 станції Каховка Одеської залізниці шість груп прийняли перших  малюків. Завідуючою дошкільним закладом  було призначено Волкову Клавдію Петрівну.  З 1981 по 1983 рік завідуючою закладом  була Глухманюк Людмила Петрівна.

    З 1983 по 2001рік заклад розвивався під керівництвом  Магденко Зінаїди Іллівни.

     У 2001 році садочок увійшов до  складу НВК №5  під керівництвом директора  Нестеровича Віктора Йосиповича і став  дошкільним підрозділом  навчально-виховного комплексу №5. Керівництво  підрозділу часто  змінювалось. На посаді  заступника директора з  навчально-виховної  роботи  працювали Середа Людмила Максимівна, Веснянко Людмила Василівна , Плясецька Світлана Олексіївна, Балицька  Наталя Петрівна.

     З 1 вересня 2010 р. керівником  дошкільноно підрозділу  НВК №5  стала Гарькава Юлія Миколаївна.

    На 4-й сесії 6-го скликання  депутатів  Таврійської ради рішенням  № 55 від 31.01.2011 року дошкільний  підрозділ НВК №5 відділився від  НВК  та отримав  статус  Дошкільного навчального  закладу  ясел-садка «Дзвіночок» загального  типу Таврійської  міської  ради.

    З січня 2012 року після  реорганізації закладом  завідує Гарькава Юлія Миколаївна. Разом зі своїм  колективом  дбає про  діток. Укріплюєтья матеріально-технічна база. Колектив  приймає  активну участь в міських заходах. 

    Дошкільний навчальний заклад ясли-садок « Джерельце»

    Дошкільний навчальний  заклад ясла-садок « Джерельце» загального типу функціонує з грудня 1981 року. Будувався на  дольових умовах: замовником  виступало АТП-2100 (Директор Давиденко В.В.) і Новокаховський електромашзавод (директор Тищенко О.І.). На місці, де був  пустир, виросла  гарна, сучасна  будівля. Заклад став осередком культури і освіти в селищі  Східному. А вже з 2 березня 1982 року утворилось  місто Таврійськ. Отже, дитячий  садок  є ровесником Таврійська. Формування  педагогічного колективу  проходило в постійному  навчанні.

    В 1986-му  році  методичному  кабінету  садочка було  присвоєно  статус  «Опорно-показового в області» (методист Єгорова Л.В.)

    Модернізація освітньої  галузі, зміни її змісту, форм і методів, розробка та  апробація нових  освітніх  технологій привели до  перегляду пріоритетів в педагогічному  колективі закладу. З 1996 року  взявши  до уваги   особистісно-зорієнтовану модель навчання і виховання педагогічний  колектив   почав  поступовий  перехід до  наукової  методики  М. Монтессорі, в якій домінує навчально-виховний  процес  вільного  розвитку. Керує  роботою дошкільного  закладу Зоря Лідія Григорівна, « Відмінник  освіти України».

    Таврійська школа-інтернат

    Таврійська спеціалізована  загальноосвітня  школа-інтернат І-ІІ ступенів Херсонської міської  ради  була  заснована  в 1961-му  році. Тоді  вона   школа мала  назву  Новокаховська   середня  загальноосвітня політехнічна  школа-інтернат №2 та  підпорядковувалась  міністерству  шляхів  сполучення . Заклад відкривався  для навчання  дітей  працівників  дальніх залізничних  станцій і переїздів.

    Велика заслуга  у  заснуванні  закладу   начальника відділу  навчальних  закладів Сталінської  залізної  дороги Барабаша Володимира Федоровича.

    Керівники школи-інтернату:

    Ковтун Іван Михайлович (1961-1966 р. р.);

    Хмельницький Олександр Дмитрович (1966-1969 р. р.);

    Бреславець Ірина Михайлівна (1969-1979 Р.Р.0

    Фалін Віктор  Олександрович(1979-1984 р. р.)

    Родіна Людмила Олександрівна 9 1984-2007 р. р.)

    Мезенцева Тетяна Леонідівна –з лютого 2008 року.

    За довгі  роки існування школи в ній згуртувався  небайдужий до долі дітей колектив працівників. Кожен з них  має мету: все зробити для того ,щоб вихованцям  жилося   по-родинному затишно  і цікаво ,щоб вони  щоденно  відчували  любов, увагу та  піклування.

    Метою виховного процесу  в школі-інтернаті  є виховання і розвиток  вільної , талановитої  особистості ,що володіє  навичками  самообслуговування, готової до  творчої  діяльності  і дотримання принципів  моральної  поведінки.

     Дитяча школа мистецтв  

    Дитяча  музична    м. Таврійська   почала свою творчу діяльність далекого 1986 року. Тоді вона  знаходилась у  напівпідвальному  приміщенні  житлового будинку  на вул. Вишневій,  мала  всього чотири класи і безмежний  запас творчості вчителів-аматорів. Не зважаючи  на  напівпідвальне приміщення, в ній було тепло, затишно і весело.

    Офіційного  статусу  ДШМ  почала набувати  в 1989 році. Все почалося з ініціативи голови виконавчого комітету  міста Таврійська  Мартинова Василя Васильовича. Була відкрита госпрозрахункова музична школа, а в 1991-му на її базі почала своє життя Дитяча школа мистецтв, і це стало важливою подією для жителів міста. Новий навчальний заклад очолила Степанова Олена Іванівна, а загальна кількість учнів склала 250 дітей і 13 штатних викладачів:

    викладачі фортепіано:

    Качан Людмила Іванівна

     Шуманська Ольга Михайлівна

    Логайська Галина Миколаївна

    Гордієнко Ніна Петрівна

    Овчаренко Ірина Іванівна

    Степанова Олена Іванівна

     Викладачі народних інструментів:

    Степанов Віктор Петрович

    Лялькіна Валентина Михайлівна

    Лялькін Анатолій Андрійович

    Викладач художнього відділення:

    Коваль Євгенія Павлівна

    Викладач гри на гітарі:

    Ющенко Сергій Миколайович 

    Викладач сольфеджіо:

    Жаркова Наталія Миколаївна,

     Викладач хореографії:

    Устименко Ольга Федорівна

    З 1991 до 2000 року школа розташовувалась  у  старому  приміщенні  садочку «Колосок» по вулиці ім. Героїв Сталінграду ( нині Незалежності).

    Для кожної школи директор – це надія і опора. Кожен директор школи – це ціла епоха в її житті.

     В 1996 році школу очолила Шуманська Ольга Михайлівна. 19 років вона  віддано турбувалась про колектив викладачів, учнів, створення затишку, тепла і творчої атмосфери для успішної роботи школи.

    В 2000-му році, завдяки піклуванню Таврійської міської ради, колективу ДШМ  було надано  нове  приміщення  дитячого садочку  «Колосок», що на вул. Гайдара. Тут  колектив  разом з учнями   пережили 13 холодних зим, зігріваючи  один  одного турботою і добром.

    В  2013 році, завдяки Державній адміністрації та клопотанню мерів Коваленко Володимира Івановича та Різака Миколи Івановича, в дитячій школі мистецтв  було підключено опалення. Це стало справжнім  подарунком  для  всього  дружного творчого колективу.

    Великим внеском  для збереження  тепла  і затишку в приміщенні  стала заміна вікон, яку здійснив Сидоренко Олександр Миколайович. А ще  він подарував  дітям  чудовий  електронний  орган.

    В 2004 році ДШМ міста Таврійськ влилася в велику творчу сім ю Новокаховської дитячої школи мистецтв, яку сьогодні очолює Ходос Галина Анатоліївна, з  2015 року завідуючою підрозділу ДШМ м. Таврійська стала  Качан Людмила Іванівна.

    Зараз в ДШМ навчається  130 учнів,  діти здобувають освіту за 15-ма спеціальностями: фортепіано, вокал, гітара, синтезатор, баян, акордеон, флейта, блок-флейта, туба, кларнет, саксофон, малюнок, живопис, хореографія і театральна майстерність. Кожен з учнів вибирає заняття до душі.

    В творчому колективі діти вчаться виявляти терпіння, взаєморозуміння та повагу. Творчість учнів тим і цінна, що вони самі відкривають для себе щось нове, раніше не знайоме у світі мистецтва, а допомагає їм розвинути талант – тепле відношення, довіра, любов і професійність  викладачів.

    Ми дитині віддаємо досвід, терпіння, розуміння, час. Вона ж нас нагороджує красою. І цей процес – вічний. Так і живе та розвивається наше чудове й таке рідне місто – Таврійськ.

    Наталя Малинова, директор музею історії міста Таврійськ

     

     

       

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    © 2021 Таврійська міська рада
    Адреса: 74900, Україна, Херсонська обл.,
    м.Таврійськ , вул. І.Франка, 29
    Робочий телефон: (05549) 7-33-81
    Факс: (05549) 7-42-14
    E-mail: tavrivikonkom@i.ua