Виповнилось77 років утворення Херсонської області

      

        

                                    Таврійський краю!

                                 Дивний  краю! Тобі  вінок  пошани в'ю.

                                 В саду  вишневим  України  я  бачу  крону  і твою.

                                 Де  проросли зелом  багнети, переіржавівши  в  ріллі,

                                 Де хлібороби і поети  в одної слави на крилі.

                                 В широкий світ рушають діти, ячить розлука над селом

                                 Їм теж іти, творить, любити  і дорожить твоїм  добром.

                                 Щоб зберегти його й додбати, і передати , наче стяг…

                                 Біля воріт  сивенька мати  в надії дивиться  на шлях.

                                                                                   Микола  Братан

     

    30 березня 1944 року було створено Херсонську область

     

    Херсонська область  розташована у південній частині України, в межах Причорноморської низини. На північному заході Херсонщина межує з Миколаївською областью, на півночі – з Дніпропетровською, на сході – із Запорізькою, на півдні – з Автономною Республікою Крим. 

    По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, в тому числі 350 км по Чорному і 108 км по Азовському морям. На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти Херсона і Скадовська.

    Відстань від Херсона до Києва залізницею складає 664 км, шосейними шляхами – 605 км.

    Наша область розташована в степовій зоні, в нижній течії Дніпра. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем (Гнилим морем) та Каховським водосховищем. На території області протікає 19 річок. Найбільші – це Дніпро довжиною 178 км, Інгулець – довжиною 180 км.

    Херсонщина сьогодні – це перлина, сформована віхами історії. В її степах – перші поселення давніх скіфів, Кам’янська Січ, біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна з ділянкою первозданного степу, єдиного, що зберігся в Європі, Каховська гідроелектростанція, Олешківські піски, унікальна Арабатська Стрілка та дніпровські плавні. Вони доповнюють існуючий тут аграрний комплекс та промисловість, найкращі в Україні родючі ґрунти, інтелектуальний потенціал, гостинність та мирне співіснування представників різних національностей, адже в області проживають більше  115 національностей.

    Сьогодні область складається з 49 громад (9 міських, 17 селищних та 23 сільських) і 5 районів:

    Бериславський площею 4764 км² та населенням 99,1 тисяч осіб; 

    Генічеський площею 6521,7 км² та населенням 122,4 тисяч осіб; 

    Каховський площею 6289,7 км² та населенням 224,7 тисяч осіб; 

    Скадовський площею 5248,5 км² та населенням 127 тисяч осіб; 

    Херсонський площею 3649,9 км² та населенням 464,4 тисяч осіб.

     

    Історія Херсонщини сягає в  18 століття. Створенню ж Херсонської області  в сучасних межах передувало чимало адміністративних реформ.

    8 жовтня 1802 р. Указом Сенату  Новоросійська губернія була поділена на Катеринославську, Миколаївську і Таврійську губернії. На той час до Миколаївської губернії, яка проіснувала менше року, входив Херсонський повіт.

    Указом Сенату від 15 травня 1803 р. губернське управління з Миколаєва було переведено в Херсон, і губернія стала називатися Херсонською.
    Херсонська губернія складалася з чотирьох повітів: Єлисаветградського, Ольвіопольського, Тираспільського і Херсонського.

    Згодом кількість повітів збільшилася за рахунок нових: Олександрівського (1806 р.), Одеського (1825 р.), Бобринецького (1828 р.) і Ананьївського (1834 р.).
    Після остаточного оформлення Херсонської губернії до її складу ввійшло шість повітів (Ольвіопольський і Бобринецький повіти були об'єднані з іншими повітами) з 18 містами, в тому числі Одеса і Миколаїв з передмістями (Одеське градоначальство і Миколаївське військове губернаторство).
    До кінця XIX століття значних адміністративно-територіальних змін на Херсонщині не відбулося.

    Після встановлення радянської влади було проведено нову адміністративну реформу. В березні 1918 р. від Криму до України відійшло три північних повіти, в тому числі Дніпровський, який став складовою частиною Херсонської губернії.

    28 січня 1920 р. Всеукраїнський революційний комітет ухвалив постанову про розділ Херсонської губернії на Херсонську і Одеську. Центром Херсонської губернії став Миколаїв. В грудні 1920 р. Херсонська губернія була перейменована в Миколаївську. Херсон став повітовим центром Миколаївської губернії.

    У 1922 році Одеську і Миколаївську губернії об'єднали в одну – Одеську губернію.  Коли в 1923 році Одеську губернію розділили на 6 округів, то Херсонський повіт став округом з центром у місті Херсон.

    У 1930 році, після проведення нової адміністративно-територіальної реформи, Херсонський округ був ліквідований, а Херсонський сільський район передано у відання Херсонської міської Ради депутатів трудящих.
    У вересні 1937 року з Одеської області була виділена Миколаївська область, до складу якої увійшли Херсон, як місто обласного підпорядкування, і 12 районів.  Так перед початком ІІ Світової війни Херсонщина входила до складу Миколаївської області.

    19 серпня 1941 року Херсонщина була окупована  німецькими загарбниками. Морок окупації привів до величезних людських і матеріальних втрат.

    Але все колись закінчується, і 13 березня 1944 року  49-тя і 295-та  стрілкові  дивізії Радянської армії форсували  Дніпро і звільнили Херсон. Відтоді обидві  дивізії стали називатися Херсонськими. До  середини  березня 1944 року  територія   Херсонщини повністю була  звільнена  від фашистів.

    Оголошуючи про визволення Херсона від німецько-фашистської окупації, Радінформбюро помилково назвало його обласним центром. Хоча місто було одиницею обласного підпорядкування і з 1937 року належало до Миколаївської області. Публічно визнати помилку державної інформагенції на той час було неможливим. Тому союзне керівництво ухвалило рішення про заснування нової області. 

    В  боротьбі  за   звільнення Херсонщини   мужність і героїзм проявили   представники  26 народів   багатонаціонального  Радянського  Союзу.Тисячі  воїнів  нагороджені  орденами  і медалями , 67  воїнів удостоєні високого  звання  Героя  Радянського Союзу. В боях за  Херсонщину  загинуло  34 134 радянських воїнів. На фронтах Великої Вітчизняної війни  Батьківщину  захищали  більше 100 тисяч мешканців  Херсонщини, з яких 53 538 загинуло. В містах і селах  Херсонщини  встановлено  422 скульптурних пам’ятника, стели і обеліски, 212 меморіалів на честь земляків, які загинули, захищаючи  свободу і незалежність Вітчизни.

    В роки війни  62 уроженця і 27 мешканців Херсонщини  удостоєні високого звання  Героя Радянського Союзу. Звання двічі Героя Радянського Союзу було присвоєно П.А. Покришеву, а П.Х. Дубинда  став героєм Радянського Союзу і  повним кавалером  ордена Слави. Повними кавалерами  ордена Слави стали  А.Л. Єременко, В.Л. Лобода, Б.Н. Заманський  та багато інших. 60 тисяч жителів Херсонщини  нагороджені  орденами і медалями Союзу РСР. Серед них уроженці Херсона  чотири брати  Кулешови.

    Окупанти  нанесли  величезний  ущерб народному  господарству Херсонщини. Повністю було зруйновано більше 13 тисяч будівель, багато культурних цінностей, книжні  фонди  бібліотек та  музеїв. Загальні  збитки , завдані  державі,  складали  12 млрд. крб.

         

    30 березня 1944 року Указом Президії Верховної Ради СРСР була створена Херсонська область з частини земель Запорізької та Миколаївської областей з центром у місті Херсоні.

    До її складу увійшли райони:

    1. Бериславський
    2. Білозерський
    3. Великоолександрівський
    4. Голопристанський
    5. Горностаївський
    6. Каланчацький
    7. Калініндорфський (перейменований у Калінінський, ліквідований у 1962 р.)
    8. Каховський
    9. Нововоронцовський
    10. Скадовський
    11. Херсонський (у складі Херсонської області називався Херсонсільський, ліквідований у 1962 р.)
    12. Чаплинський.
    13. Цюрупинський райони
    14. Великолепетиський
    15. Генічеський
    16. Іванівський
    17. Нижньосірогозький
    18. Новотроїцький і Сиваський (ліквідований у 1962 р.). 

    Населення області, як і всієї України, одразу ж після визволення приступило до відновлення зруйнованого народного господарства. До кінця 1944 р. в області запрацювало 11 електростанцій з 15 довоєнних. В складних умовах війни трудівники Херсонщини виконали план хлібозаготівлі 1944 р.

    В селах залишилось менше половини працездатного населення. Основну робочу силу  складали жінки, старі люди і діти. Колгоспи  не мали  техніки, коней, посівного матеріалу. Для відродження Херсонщини    велике значення мала програма  відновлювальних робіт, затверджена  ІV сесією  Верховної Ради  УРСР  на початку березня 1944року. 

    Очолили створення нової області і відбудову зруйнованої Херсонщини голова обласного виконкому Пилип Іванович Пасенченко-Демиденко та перший секретар обкому КП(б)У, двічі Герой Радянського Союзу Олексій Федорович Федоров.

     

     Олексій Федорович Федоров надзвичайно цікава особистість, як для його сучасників, так і для нащадків – талановитий управлінець, палкий захисник Вітчизни. Його життя було сповнене випробувань, за якими йшли визнання, повага, захоплення ним, як особливою постаттю тієї складної епохи.

    Жоден його крок у житті не давався легко, але молодість, енергія, невсипущий ентузіазм, гострий розум, організаторські здібності дозволили Олексію Федорову в 37 років очолити Чернігівський обком Компартії України. Саме високе відчуття громадянського обов’язку керувало цією людиною, коли з перших днів воєнної окупації він очолив Чернігівський та Волинський підпільні обкоми партії, партизанське з’єднання, яке вело боротьбу з фашистськими загарбниками.

    Повернувшись до мирної праці, Олексій Федорович з особливим трепетом згадував нелегкі часи війни, бойових побратимів. У спадок нащадкам він залишив незабутні твори про славні сторінки історії, учасником якої довелося бути: «Підпільний обком діє», «Остання зима», «Жовтневі зорі».

    Ще гриміли бої, коли в 1944-му Олексій Федоров очолив Херсонський обласний комітет партії. П’ять років перебування на цій посаді були складним випробуванням, адже довелося відновлювати господарство індустріального міста.

    Одразу після визволення Херсона запрацювали місцеві морський та річковий порти, комбайновий, судноремонтний та консервний заводи, а разом з ними і заклади соціальної сфери – школи, лікарні, бібліотеки.

    Зважаючи на працездатність та авторитет Олексія Федоровича Федорова херсонці обрали його кандидатом у депутати Верховної Ради СРСР. Впродовж кількох скликань він успішно вирішував на високому рівні не лише питання, пов’язані з Херсонщиною, але й глобальні проблеми усієї держави. За заслуги перед Херсонщиною йому присвоїли звання Почесного Громадянина Херсона. 20 років Олексій Федоров був Міністром соціального забезпечення України.

    Ще гриміли бої на території області, як в школах почали відновлюватися  заняття (Постанова  Херсонської міської Ради депутатів трудящих і райкому   КП(б)У «Про відновлення  занять у  школах»). Менше як за місяць після звільнення від окупантів 8 квітня 1944 року  заняття розпочалися по всій Херсонщині.

    Підраховано, що  під час  німецької окупації, яка тривала 2 роки і  8 місяців,    у Херсонському  районі  загарбники знищили  23 школи, 7 шкіл були напівзруйнованому стані.  Незважаючи на це, на початку  квітня 1944 року  запрацювали 24  школи, а згодом відкрились ще дві – в колгоспі   ім. Цюрупи  та в селі Рожнівка. На той час дітей вчили 72 вчителя. Але головною метою було як можна скоріше налагодити навчальний процес та охопити навчальною мережою всіх учнів.

    До10 квітня  1944 року в кожній школі були розроблені правила  внутрішнього розпорядку для учнів  та вчителів.  Вся  навчально-виховна   робота базувалася на вихованні  високого патріотизму, любові до  батьківщини, готовності захищати її від ворогів.

    Велику роль приділялась трудовому вихованню молоді – створювались  шкільні виробничі бригади для сумісництва занять в школі та роботи в  полі.

    Повністю навчальний процес на території Херсонщини  було відновлено  з 1 вересня 1944 року. До  навчання   приступили 48 553 учні з 57 122 дітей шкільного віку. Тоді відмічалася добра  організація  початку  навчального року в школах Скадовського, Каланчацького  та  Каховського  районів. Вчителі вийшли  на роботу з  розробленими планами та  щоденниками.

    Після  Великої перемоги та  визволення   країн Європи  від німецьких загарбників, населення  України  і, зокрема, Херсонщини, з великим  піднесенням  відновлювало свою країну, підіймало з руїн Батьківщину. Вчителі  повертались  з фронту  і очолювали  відбудову або будівництво нових  шкіл.

    Відбудова народного господарства  вимагала  кваліфікованих  та  грамотних спеціалістів, тому держава   стимулювала  розвиток  освітніх  установ   Херсонщини.

    Сьогодні Херсонщина має величезний потенціал для того, щоб стати  справжнім  діамантом  півдня України, заявив Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Херсонської області.

    – Херсонщина має усі задатки стати діамантом українського Півдня. Це першочергове завдання для місцевої влади. Влада повинна здійснити необхідні перетворення для реалізації ініціатив. Херсонська область має значний потенціал в агропромисловому секторі. Також у регіоні розвинений туризм, енергетика та транспортна галузь, – зазначив Президент.

    Зеленський відзначив край за успішні показники у сільському господарстві. Саме рівень виробництва у цій галузі дозволяє думати про успішне майбутнє, адже на Херсонщині неймовірно родюча земля, і мова не тільки про пшеницю, фрукти й овочі.

     

    Наталя Малинова, директор музею історії міста Таврійськ

     

     

     

     

     

     

    © 2021 Таврійська міська рада
    Адреса: 74900, Україна, Херсонська обл.,
    м.Таврійськ , вул. І.Франка, 29
    Робочий телефон: (05549) 7-33-81
    Факс: (05549) 7-42-14
    E-mail: tavrivikonkom@i.ua