Таврійськ – наймолодше місто на Херсонщині, утворене згідно Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 2 березня 1983 року.
Засновано місто було на основі компактно розташованих селищ Залізничників, Східне, БМУ-5, Плодове, будівництво яких пов’язане зі спорудженням Каховської ГЕС ім. Непорожнього та систем зрошення земель південних регіонів України та Криму.
Молоде перспективне місто, виплекане руками трударів попередніх поколінь, знаходиться в Каховському районі Херсонської області на мальовничих берегах величного Дніпра.
Мальовничі затоки рукотворного моря, найдовший у Європі Північно- Кримський канал, давнє скіфське повітря, напоєне ароматом виноградних лоз та вистигаючих хлібних нив, гуркіт залізничної лінії, діловий ритм сучасних підприємств та затишні охайні вулиці – все це створює особливий мікроклімат юного південного міста.
Незважаючи на свій молодий вік, історія Таврійська сягає у далину віків.
З кінця ХVІІІ ст. з повітового містечка Каховки до Олешок (Цюрупинська) та Херсону вздовж Дніпра вився жвавий шлях. Він був основною артерією всіх торговельно-економічних відносин нашого краю на початку ХІХ століття.
На території сучасного Таврійська «при селі Чистеньке» (Мала Каховка) утворилися міцні селянські господарства – хутори Луговий і Терни (Солов‘їний гай). Столипінська аграрна реформа дала можливість селянам вийти з общини і заснувати свої господарства. Це були справжні господарі на своїй землі : володіли землею, працювали, продовжували давні хліборобські традиції, годували Таврію, що заселялася та оновлювалась прийдешнім людом. Але під час голоду 1921 року були підірвані виробничі та продуктивні сили нашого краю.
Перша залізниця в Таврійських степах з’явилась у 1942 році. Побудували її окупанти, щоб забезпечувати свої війська у Криму і на Херсонщині. Ділянка вузької колії від Новоалексіївки до Новотроїцька була готова до 1943 року, коли почалось визволення Лівобережжя. Ця колія була використана при відбудові Таврії. Два німецьких паровози мирно працювали, відновлюючи господарство Херсонщини. На честь поваги до самовідданої праці залізничників під час відбудови один із цих паровозів було встановлено на п’єдестал у 1975 році у парку біля станції Каховка, заснованої у 1952 році для отримання вантажів для Каховської ГЕС. Паровоз став візитною карткою Таврійська зі східної сторони.
Із 2020 року Таврійськ став центром громади. Таврійська міська територіальна громада утворена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020р. № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області».
До складу Таврійської міської територіальної громади увійшли Таврійська громада (місто Таврійськ та селище Плодове), Кам’янська громада (села Кам’янка, Цукури, Сергіївка та Червоне Поділля), Новокам’янська громада (село Новокам’янка), Чорнянська громада (село Чорнянка).
Наразі Таврійська міська територіальна громада складається з адміністративного центру у м. Таврійськ та трьох старостатів - Кам’янського, Новокам’янського та Чорнянського.
У галузі житлово-комунального господарства на території Таврійської громади працює 5 комунальних підприємств - «Таврійський водоканал», «Таврійське ЖЕУ», «Комунальний сервіс» Таврійської міської ради, «Таврійський ринок» та «Чорнянське сільське комунальне підприємство» Таврійської міської ради.
Після об'єднання громади створено відділи, структури та заклади для обслуговування потреб населення - Центр з надання соціальних послуг, Відділ праці та соціального захисту населення, Служба у справах дітей, Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Таврійськ», Комунальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа».
За Президентською програмою "Велике будівництво" у 2021 році реалізовано проєкт по реконструкції мосту через Північно-Кримський канал, збудовано в Таврійську сучасний стадіон з комплексом спортивних майданчиків "Локомотив".
У 2021 році за кошти місцевого бюджету здійснено реконструкцію першої черги лікарняного комплексу у місті Таврійську.
На території Таврійської міської ради працює Громадська організація «Організація ветеранів міста Таврійська», яка опікується учасниками бойових дій у Другій Світовій війні, ветеранами війни, дітьми війни та ветеранами праці.
Молоде місто Таврійськ активно розвивається та має потужний потенціал як центр територіальної громади.
ПРАПОР МІСТА
Прапор міста Таврійська являє собою прямокутник із співвідношенням сторін 60 на 100. З короткої сторони поле прапору являє трикутник малинового кольору з вершинами в кутах та центрі прямокутника.
Інша частина поля прапору поділяється в рівних долях на смуги: блакитна зверху та жовта знизу( блакитний та жовтий – кольори державного прапору України) – символізують державну належність міста Таврійська до України. Також блакитний колір символізує розташування міста на річці Дніпро, наявність річкового порту та початок на землях міста Північно-Кримського каналу.
Малиновий колір (колір прапору Запорізьких козаків) символізує козацьке минуле краю. На малиновому фоні розташовані елементи гербу м. Таврійська – зелений молодий пагін дерева та вузол жовтого кольору, а також у куті малинового трикутника – комбінація із чотирьох чотирикутних зірок жовтого кольору, які символізують чотири райони міста згідно Статуту територіальної громади м. Таврійська - селища Східне, Залізничників, БМУ, Плодове.
ГЕРБ МІСТА
У верхній частині герба синіми літерами назва міста українською мовою – Таврійськ.
У золотому щиті зелений паросток зі срібними прожилками, супроводжуваний ліворуч верстовим стовпом, багаторазово скошеним зеленим і золотим, праворуч - верстовим стовпом, багаторазово скошеним чорним і лазуровим. У лазуровій вищербленій базі срібний вузол, супроводжуваний справа срібними літерами "19", а зліва - срібними літерами "83". Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний червоною міською короною. Нижня частина герба відокремлена від верхньої хвилястою лінією і має синій колір.